Недільні чаї у Барона

Барон Штейнгель був людиною високоосвіченою й інтелігентною, тож навколо нього гуртувалася інтелігенція. Створені ним школа, лікарня і музей плюс такий добрий організатор, як Штейнгель, об'єднали городоцьку інтелігенцію в одну «могучу кучку», місцеву еліту, яка, безумовно, була у великій пошані та справляла благотворний вплив на селян.

Іван Куліш часто розповідав своїм онукам, як кожної неділі після богослужіння у барона збиралися на звані обіди учителі, медики, священик, управляючий маєтком. До столу зазвичай подавали борщ, гречану кашу, холодне молоко і ніколи — алкогольні напої. Після обіду збиралися біля самовара в саду й обговорювали плани на майбутнє, радилися, обмінювалися новинами.

Ірина Лукашевич показує фото, на якому представники городоцької інтелігенції зафіксовані саме за чаєм у баронському саду, який називали парком. Благородні, інтелігентні обличчя. Педагогічний колектив, нерідко разом з лікарями та учнями (принаймні доктор Ріхтер присутній майже на всіх знімках) — і на інших фото, де зафіксовані під час екскурсій чи експедицій.

Школа для барона була його улюбленим дітищем. Він дуже любив дітей, часто бував на заняттях хорового гуртка. Вражає сама споруда школи з обсерваторією. Вихованці цієї школи (офіційно це було двокласне училище), окрім загальноосвітніх знань та мов (а вивчалися російська, польська і німецька), отримували основи агрономічної науки: ази та практичні навички з культури рільництва, городництва. А відтак разом з педагогами були учасниками природознавчих та етнографічних експедицій. Велику увагу барон приділяв їхньому культурному розвитку.

Серед світлин, які, коментуючи, показує мені Ірина Лукашевич, є унікальна, де учні Городоцького училища разом з учителями сфотографовані біля музею Ханенків у Києві