До побачення, Євробачення: чому пісенний конкурс в Україні – піррова перемога?

Євробачення – конкурс, що розпочав свою історію у далекому 1956 році. На той момент на сцену виходило лише сім учасників, тоді як цьогоріч їх було 42. «Найголовніший пісенний конкурс західного світу», головна сцена Європи – як тільки не називають це яскраве видовище. Та на жаль, усі ці схвальні епітети давно вже не надто відповідають дійсності. Хоча б тому, що вже багато років жодна з країн-переможців так і не змогла заробити на конкурсі, проведеному у себе вдома.
За винятком хіба що шведського містечка Мальма, керманичі якого вирішили зекономити, витративши найменшу за останні роки суму – «усього» 26 млн евро. Містечко порівняно невелике, тому наплив глядачів та туристів, продаж сувенірів та екскурсій допомогли повернути практично всю суму. Ба навіть трошечки заробити - у розмірі декількох мільйонів євро зверху.
Найбільше витрат свого часу знадобилося Баку – на організацію конкурсу (а точніше – на завершення будівництва зали для виступів) знадобилось понад 64 млн. Звісно, не окупилася навіть третина потрачених коштів.
Цілком можливо, що й Україна буде змушена списувати усю суму, витрачену на Євробачення у «інвестиції в сприятливий туристичний клімат». Бо ж заробити на конкурсі навряд чи вдасться – навіть за умови більших виплат країн-учасниць, сума який щороку визначається пропорційною економічному становищу держави. За іншими словами, суттєві кошти на створення нового шоу в межах України принесуть у вигляді сторонньої допомоги. Що не відміняє значних витрат всередині країни, адже ні Київ, ні Львів, ні Одеса, ні Дніпропетровськ, які претендують на статус міста Євробачення, насправді до нього ще не готові.
Серед експертів вже точаться дискусії, скільки доведеться витратити цього разу. За приблизними оцінками (що охоче озвучують й чиновники), витрати сягатимуть приблизно 14-15 млн євро. На фоні нового курсу гривні – доволі великі гроші. Так, ми зможемо це зробити – зрештою, у масштабах всієї країни, це небагато. Однак спробуйте згадати, де зараз виступає хоча б п'ятірка колишніх переможців? Чи залишили вони значний слід в історії європейської музики? То чи варто витрачатися на "головний пісенний конкурс Європи, з переможців якого дійсно загальновідомим гуртом стала лише ABBA?
До того ж, доволі сумнівною виглядає ідея проведення такого свята посеред АТО – незважаючи на дещо зменшену напругу на передовій, справа надзвичайно далека до завершення. Отож, чи варто витрачати 15 мільйонів євро на те, що в контексті економічної та політичної ситуації виглядає, як святкова вечірка під час чуми?
У тому порівняно невеликому містечку живе 322 тисячі людей. А всього в Швеції населення лише 9 млн чол. :-) Тобто за шведськими мірками те «містечко» нічогенький такий мегаполіс! Третє за величиною місто в країні.
Чого саме Мальмьо майже компенсувало собі всі витрати на "Євробачення", а не якесь інше місто, я теж могу тобі пояснити. Для порівняння: під час "Євробачення" Мальмьо відвідало 32 тисячі туристів і Відень стільки же (це цифри з сайту британського видання «Telegraph»). Але ж у Швеції ціни на все вищі! Там дорожче і проїзд, і їжа, і проживання в готелях, і вхідні квитки, і сувеніри. Тому Мальмьо заробило більше, ніж Відень.
А найменшу суму на "Євробачення" за останні 16 років витратило не Мальмьо, а Стокгольм. Цьогорічне "Євробачення" коштувало лише 9 млн євро.