Перша соціальна мережа на селі - gorodok.rv.uaПерша соціальна мережа на селі - gorodok.rv.uaПерша соціальна мережа на селі - gorodok.rv.ua
Сайт твого села - останні новини, цікаві обговорення, корисна інформація

Громади мають навчитися заробляти, – Руслан Сивий

Громади мають навчитися заробляти, – Руслан Сивий
Про децентралізацію на Рівненщині розповів директор регіонального Центру розвитку місцевого самоврядування Руслан Сивий.
 
Руслане, ви один з тих, хто розпочинали процес децентралізації на Рівненщині?
 
Відповідально. Людям треба говорити лише те, в що віриш сам. Люди відчувають фальш. А ми першопрохідці і ніхто не дасть гарантії, що складеться так, і не інакше. Вже сьогодні, до речі, я бачу ці страхи у трохи іншому світлі. Перші новоутворені громади не йшли за якимось шаблоном чи правилами – вони самі створювали ці правила. Часто бували ситуації, коли щось ні в законі не прописане, ні в постановах, а працювати треба. Тоді збирали наради, радилися, приймали рішення і показували іншим – ми зробили так… Й інші вже йшли цим шляхом.
 
Як вдалося переконати першопрохідців?
 
 
Об’єднання – справа добровільна. Принаймні, поки. Переконувати особливо не треба було, бо зерно впало у благодатний ґрунт. І я завжди дякую персонально керівникам перших п’яти ОТГ Рівненщини: Сергію Пилипчуку (Бугринська ОТГ), Олегу Гречичу (Бабинська ОТГ), Федору Хлебовичу (Миляцька ОТГ), Василю Гринику (Клесівська ОТГ) та Миколі Костюкевичу (Підлозцівська ОТГ) за сміливість, ентузіазм і ту колосальну роботу, яку вони зробили і роблять далі. Інші йшли їхнім шляхом, тому було вже трохи легше. Важливою була і підтримка влади. Рівненська ОДА, обласна рада завжди допомагали і продовжують допомагати громадам.
 
У чому успіх реформи?
Громади отримали реальні важелі впливу і реальні кошти, якими самі можуть розпоряджатися. Бо у Києві чи Рівному не можуть знати краще за жителів Бокійми чи Корнина, що їм треба робити у першу чергу, і що планувати на завтра…
 
Наскільки зросли бюджети?
Доводилося читати, що більшість громад дотаційні… Рівненщина загалом дотаційна область. Громади теж різні, у залежності від географічного положення, ресурсів тощо. Та кожна з громад цікава по-своєму і має свою родзинку. Наприклад, Крупецька та Клеванська мають реверсну дотацію, тобто частину своїх коштів віддає на потреби інших, Клесівська – бездотаційна, у Бугрині реалізуються великі інфраструктурні проекти, у Привільненській добре налагоджена робота по співпраці з іноземними партнерами тощо.
 
Але що їх об’єднує?
Насамперед, небайдужість за свої населені пункти і за самих себе. Вони не побоялися взяти на себе відповідальність і незважаючи на всі труднощі, переконаний, ніхто з вже об’єднаних громад не скаже, що хоче жити, як раніше. Тепер про цифри. У 2014 році власні доходи місцевих бюджетів складали 68,6 млрд грн., у 2018 році – понад 230 млрд грн. Ця динаміка зростання місцевих бюджетів і у відсотковому значенні, і в абсолютних цифрах є дуже позитивною. Також зросла доля місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України.
 
Якщо в 2015 році було 45,6%, то вже в 2018 майже 52%. Візьмемо конкретні громади: Висоцька ОТГ, що об’єднала дві сільські ради, Висоцьку та Людинську, до об’єднання мала власних доходів 2 млн 300 тис. грн на рік. За 2018 рік власні надходження склали 7 млн 720 тис грн. Привільненська ОТГ об’єднала Привільненську та Молодавську сільські ради з власними доходами у 6 млн 857 тис. гривень.
 
За 2018 рік вони склали 17 млн 176 тис грн. До об’єднання у Бабинську ОТГ дві сільради (Бабинська та Рясниківська) разом мали 2,03 млн грн власних доходів. Після об’єднання власні доходи ОТГ у 2016 році склали 4,7 млн, у 2017 році – 5,5 млн (ріст у 2,5 раз лише за власними доходами), у 2018 – 7,1 млн грн.
 
Крім того, у 2016 році громада отримала інфраструктурної субвенції 2,6 млн грн, у 2017 році – 1,7 млн грн. А ще, до громади надійшло базової дотації у 2016 році 1,3 млн грн, у 2017 році – 1,7 млн грн. Це кошти, які до реформи ніколи не приходили у село. Тепер – це реалії для усіх громад, які вирішили йти шляхом об’єднання.
 
Але доводилося чути, що у багатьох громадах кошти використовуються не раціонально. Наприклад багато витрачається на управлінський апарат?
 Ну якщо вже говорять про великі витрати і рахують гроші, то значить, що ті гроші є (сміється). Якщо серйозно, то громади мусять збільшувати штат, бо збільшується кількість делегованих їм повноважень. Тепер вони самостійні у прийняті рішень, але відповідають за освіту, за первинку, за адмінпослуги тощо. І кошти тепер використовуються набагато ефективніше, бо сама громада вирішує, що робити з тими грошима, куди потратити, хто має робити ті чи інші роботи і найголовніше – є колосальна зацікавленість у якості виконання робіт, бо ж для себе.
 
Що ЦРМС робить для розвитку громад?
Центри розвитку місцевого самоврядування – структури унікальні. Тут працюють експерти з різних напрямків, які проходять відбір Програмою «U-LEAD з Європою» (тести, співбесіди), і основне завдання яких – допомагати органам місцевого самоврядування. Наприклад, у нашому Центрі працюють радники з питань децентралізації, місцевих бюджетів, регіонального розвитку, комунікації, просторового планування та надання адмінпослуг.
 
Тільки у минулому році ми провели майже 200 різноманітних заходів (семінари, конференції, круглі столи тощо), в яких взяли участь більше 4 тисяч учасників. А ще стільки ж консультацій (більшість виїзні) для громад області. Зараз спільно з представниками ОТГ Рівненщини обговорюємо реалізацію молочного кластеру, впровадження равликових ферм тощо.
 
Популяризуємо унікальний досвід Бугринської громади, яка ввела в експлуатацію пелетну лінію і тепер економить на опаленні та навіть заробляє, продаючи пелети іншим. Жителі громад мають навчитися заробляти.
 
Джерело: decentralization.gov.ua

388
RSS
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...