Очевидне неочевидно: фундаментальна помилка атрибуції та її життєві наслідки

Фундаментальна помилка атрибуції – термін, що легко знайдеться в підручнику психології. Останнім часом на нього наштовхуєшся і в популярних статтях, розкиданих по всьому інтернету. Автори цих текстів чесно намагаються висловити складний психологічний феномен максимально простими словами. Зовмім не тому, що не довіряють ерудиції читача, а тому, що деталі насправді нікому не цікаві. Давайте поговоримо про поширені помилки у логіці і ми.

І першою буде саме фундаментальна помилка атрибуції. За цим дивним визначенням ховається бажання людини виправдовувати власні вчинки (і невдачі) зовнішніми обставинами.

У той же самий час невдачі і помилки інших людей ми схильні пояснювати проблемним характером, низьким інтелектом та іншими неприємними характеристиками.

Іншими словами, якщо об лавку вдарилися ви, то винна лавка. Якщо хтось інший – то він незграбний напівсліпий ідіот. Ця надивовижу мила особливість людської психіки дуже заважає добиватися успіху – звичка перекладати відповідальність на безликі обставини робить визнання помилок справою надзвичайної складності.

На жаль, подібною недугою страждає все людство – хтось трохи більше, окремі люди трохи менше. Зуміти подолати фундаментальну помилку атрибуції можуть одиниці. Як і, власне, змінитися на краще. Вирватися з круговороту звичних проблем і обставин.

Однак помилки в логіці деколи залишаються непоміченими все життя - і наслідком їх стає нульовий рівень особистих досягнень. Плисти за течією подій вкрай легко. Спробувати заплив в іншу сторону вже складніше. Давайте позбавлятися від помилок, інакше фундаментальна помилка атрибуції встигне зіпсувати все. Навіть якщо про її існування не підозрюєш.