Чому дисципліна набагато важливіша мотивації.

Автор блогу Wisdomination Збинек Драб опублікував замітку про те, чому дисципліна набагато важливіша мотивації для досягнення цілей.

Є два головні способи змусити себе щось зробити:

Перший, найпопулярніший і жахливо-помилковий - спробувати мотивувати себе;
Другий, менш популярний і повністю правильний вибір - розвивати в собі дисципліну.

Це одна з тих ситуацій, коли прийняття іншого підходу негайно призводить до кращих результатів. Нечасто почуєш вірне використання виразу «зсув парадігми», але це той самий випадок. Момент, коли над головою загоряється лампочка.

В чому різниця?

Мотивація, в загальних рисах, грунтується на помилковому припущенні, що для завершення завдання необхідно конкретно розумовий або емоційний стан.

Це повністю невірне сприйняття.

Успішне виконання завдань призводить до внутрішнього стану, які здаються хронічним прокрастинатором необхідним для того, щоб приступати до реалізації завдань.

Якщо говорити простіше, щоб почати тренування, не потрібно чекати, коли ви будете в олімпійській формі. Ви, навпаки, тренуєтеся, щоб досягти цієї форми. Якщо дія обумовлена почуттями, очікування вірного настрою стає особливо підступної формою прокрастинації. Я знайомий з цим надто добре і хотів би, щоб хтось вказав мені на це за 20, 15 або 10 років до того, як я відчув різницю на своїй шкурі.
Якщо ти чекаєш до того моменту, поки не відчуєш, що готовий щось робити, тобі кінець.

Саме так виникають страшні прокрастинаторскі петлі.

По сутті, гнатися за мотивацією - значить наполягати на інфантильній фантазії про те, що нам потрібно робити тільки те, на що є настрій. Проблема оформлена наступним чином: «Як мені налаштувати себе зробити те, що я вже своїм мозком вирішив зробити?» - Погано.

Правильне питання ось: «Як мені визнати свої почуття несуттєвими і почати робити речі, які я свідомо хочу робити?». Фішка в тому, щоб обрізати зв'язок між почуттями і діями, і робити те, що потрібно, в будь-якому випадку. Ви будете почувати себе добре і енергійно вже згодом.

Мотивація - неправильний шлях. Я на 100% упевнений, що це помилкове обмеження - головна причина того, що багато жителів розвинених країн просто сидять в трусах, грають у Xbox і мастурбують, замість того щоб робити щось корисне.

Віра в мотивацію - наслідок психологічних проблем.

Оскільки реальне життя в реальному світі іноді вимагає від людей робити те, що ніхто при здоровому глузді не може сприймати з ентузіазмом, «мотивація» натикається на нездоланну перешкоду в спробі викликати ентузіазм до того, що об'єктивно його не заслуговує. Єдине рішенням, крім валяння дурня, полягає в тому, щоб забути про цей самий «здоровий розум». Це жахлива і, на щастя, помилкова дилема.

Спроба підтримувати інтерес принципово дурними та вбивчими діями - це форма навмисного нанесення психологічної шкоди самому собі, добровільне безумство: «Я так обожнюю ці таблички, дуже хочеться скоріше заповнити формулу для обчислення річного доходу, я так люблю свою роботу!»

Набагато кращий сценарій - зберегти розсудливість, яке, на жаль, має тенденцію бути невірно витлумаченим як моральна невдача: «Я досі не люблю мою безцільну роботу з перекладання папірців», «Я все ще вважаю за краще пиріг, а не брокколі, і не можу втратити вагу, може, я просто слабак »,« Мені потрібно купити ще одну книгу по мотивації ». Фігня. Критична помилка полягає в тому, щоб взагалі розглядати такі випадки в розрізі мотивації або її нестачі. Відповідь - у дисципліні, а не мотивації.

У мотивації крихітний термін придатності, і її необхідно постійно оновлювати.

Мотивація - це коли ти вручну тиснеш на рукоятку, щоб посилити тиск. У кращому випадку вона зберігає і перетворює енергію для конкретної мети. Бувають ситуації, коли це правильний підхід - на розум приходять олімпійські змагання і втечу з в'язниці. Але це жахлива основа для звичайних щоденних дій, і навряд чи це допоможе досягненню довгострокових результатів.

Дисципліна - мотор, який одного разу завівся і постійно поставляє енергію в систему.

Продуктивність не має необхідних психічних станів. Для послідовних, довгострокових результатів дисципліна перевершує мотивацію (нарізає навколо неї кола, дає щелбан і їсть її обід). У підсумку мотивація - це спроба досягти стану готовності до якоїсь дії. Дисципліна - це коли ви робите щось, навіть будучи не в змозі.

Вже після цього ви відчуваєте себе добре. Дисципліна, якщо коротко, це система, а мотивація в той же час, скоріше, аналогічна мети. У цьому є симетрія. Дисципліна - це щось більш-менш постійне, а мотивація - скороминуща.

Як розвинути дисципліну?

Купуючи звички - починаючи з маленьких, навіть мікроскопічних, набираючи обертів, використовуючи їх для подальших змін у повсякденному житті, будуючи петлю позитивної віддачі.

Джерело

Адаптація

31.01.2016